Україна і Крим 2017. Багато політики, мало цифр


Жителі, підприємства і влада окупованого Росією в березні 2014 року Кримський півострів співпрацює з Україною в межах санкцій, які практично унеможливлюють рух продуктів харчування і через взаємні санкції ускладнюють рух інших товарів і послуг.
Від офіційних джерел, тим не менше, можна відкрито отримати дуже мало свіжої інформації про теперішній стан торгівлі і руху людей на межі України і Криму.
Разом, з тим, Крим сильно залежить від постачання води, газу і електроенергії з території України. Через обмеження доступу Криму до тих ресурсів, які надає йому Україна деякі активісти і люди із військовим досвідом, здобутим часто внаслідок окупації Криму і збройного конфлікту на Сході України, стараються змусити Росію повернути Україні півострів.


Україна офіційно припинила товарообіг з Кримом і він став непублічним
2016-й рік почався з взаємного ембарго на ввезення продуктів харчування з України в РФ і навпаки. Україна щодо Криму пішла ще далі і заборонила ввезення всіх продуктів, крім гуманітарної допомоги і електроенергії. В той же час почалися ще безрезультативні суди про націоналізацію українських, зокрема енергетичних, українських підприємств в Криму. Після цього дані про рух товарів з Кримом стало дуже складно отримувати податкову, митну і прикордонну інформацію.
З нестачі інформації і правового статусу підприємств виникають схеми для махінацій. Чого лиш варта історія з ПРАТ “Пласт”, пов’язаним з опальним нардепом Олександра Онищенка “ і “Чорноморнафтогазу”, яку розкопала журналістка “Дзеркала тижня”, базована в Криму Валентина Самар. біля Арабатської Стрілки в Криму є шельфове родовище Стрілкове. Там під час окупації Криму висадили російські військові. Газ на родовищі до окупації добувало державне “Чороморнафтогаз”, яке під час окупації віддали в газ в розробку фірмі Онищенка. Підприємство видобуває газ, ніби-то для України, а пералельно і для сховищ газу в Криму. Угода про добування газу в Україні є розірвана. Але, таке ж підприємство, як Онищенкове зареєстроване і в Криму. І воно добуває газ на вишках, які формально належать Україні. Таких історій є немало Бізнес знаходить як оминати санкції і блокади у всіх сферах. Цьому допомагають корупція і невизначеність питань власності після анексії. Зокрема, в Криму працюють близько 97 українських кораблів, а російські, не зважаючи на санкції приходять в українські порти, ці ж і інші кораблі приходять і обслуговуються в портах Криму.
Адміністративний кордон з Кримом фактично стає державним
Згідно з Вікіпедією, До окупації АР Крим в 2014 охорону та пропуск через державний кордон здійснювали 14 відділів прикордонної служби, які входили до складу двох прикордонних загонів. Для реагування на зміни обстановки та завдань — використовувалися 2 відділи (тип «С», забезпечення дій на воді) та три мобільні прикордонні застави.  Висвітлення надводної обстановки в територіальному морі здійснювали 35 постів технічного спостереження, розташованих вздовж узбережжя. Прикордонний контроль здійснювався у 29 пунктах пропуску (пунктах контролю), з яких за видами сполучення: морських — 19, повітряних — 9, поромних — 1; за категоріями перевезень: вантажопасажирських — 13, вантажних — 16.
У Херсонській області розташований Херсонський прикордонний загін, який працює на 13 - пунктах пропуску, 5 - пунктах контролю, 2 - контрольних пункти.
На межі з Кримом є два пункти пропуску Чонгар, Чаплинка і Каланчак. Час від часу на них стаються форс-мажори чи вони закриваються через спецоперації Росії на адмінмежі, як було тоді, коли арештували Євгена Панова, про якого мова піде нижче, або з волі України, коли, наприклад, ремонтуються лінії електропередач. Відповідно, час від часу, з волі однієї зі сторін перетин на якийсь час припиняється, а потім відновлюється. На пунктах пропуску з української і кримської сторін від весни 2014 року працюють повноцінні загони прикордонників.
Прикордонники, які працюють на межі з Кримом, публікують інформацію про порушення правил перетину межі, але останнім часом нічого надзвичайного вони не повідомляють.
На прикордонних пунктах, заводяться і митники, які оподатковують вантажі. До речі, податківці, які працювали в Криму мали можливість відновитися на роботі в Херсоні.
У відкритому доступі бракує інформації про обсяг вантажів і мит, які сплачуються при ввезенні і вивезенні продукції, кількість і склад вантажів, які в’їжджають і виїжджають в Україну, рух людей, тому про це треба окремо питати в митників і прикордонників, а їм збирати інформацію, тому в підготовці цього матеріалу таких даних я не знайшов.


Як Україна “звільняє” Крим
Найбільшою спробою обмеженням ресурсів, які дає Україна Криму повернути його Україні була так звана “Громадська блокада Криму”. Вона тривала осінню-зимою 2015 року. Суть події полягала в тому, що кількасот активістів, представники тимчасово переміщених осіб з Криму, а таких, за останніми даними, зареєстровано по Україні 22,81 тис осіб, а з ними і люди, які воювали на Донбасі блокували рух вантажів біля пунктів пропуску прикордонників Чонгар, Чаплинка і Каланчак, через які пропускають людей і вантажі з України в окупований Крим. На першому етапі блокади активісти не пропускали товари з України в Крим, мотивуючи це тим, що якщо Росія окупувала Крим, то хай і годує, тих хто там під окупацією залишився. Тоді, ще до продуктового ембарго, говорили що Крим отримує з України 40% продуктів.
Уже в жовтні виступив чільний представник кримських татар Мустафа Джемілєв, який сказав, що треба від’єднати Крим від постачання електроенергії з України і оголосив що енергетична блокада може початися з аварії на лінії електропередач. Слова Джемілєва стали дійсністю того ж місяця: вночі на 20 жовтня біля Чонгару хтось підірвав лінію електропередач Каховське-Титан, яка веде на Крим. Координатор громадянської блокади Криму Ленур Іслямов сказав, що в Україні багато вибухівки і це міг бути хто завгодно, навіть не учасники блокади.
8 грудня постачальник електроенергії в Україні “Укренерго” відновив підірвані опори. Учасники блокади не позитивно сприйняли відновлення лінії електропередач з боку держави і пообіцяли створити кримськотатарський батальйон, куди мали ввійти 560 осіб, і який буде повертати Крим Україні.
За час блокади Росія оголосила про будівництво терміналів скрапленого газу в Криму, а потім і підводної лінію електропередач, яка зменшила, але не відомо ще на скільки, енергетичну залежність Криму від України.
Після громадської блокади Криму анонсувалося, що в батальйон, який має звільняти Крим будуть готувати інструктори які тренували полк Нацгвардії “Азов”. 20 червня 2016 року батальйон оголосив про своє існування, але більше про нього нічого не чули (контакти прес-служби Азову були 063 628 54 44).
До блокади, у 2014 році, був створений Добровольчий батальйон «Крим» як добровольчий. В 2015 році він мав ввійти до складу Національної гвардії України, але так і не ввійшов, довгий час був частиною батальйону Дніпро (прес-служба 050 27 17 394). Основою батальйону є кримські татари покинули Крим у зв'язку з анексією півострова: “Метою батальйону є боротьба за український Донбас і повернення Криму під юрисдикцію України”, - йдеться на офіційній Фейсбук-сторінці батальйону. Чи ввійшов він в скад батальйону, оголошеного Іслямовим, - невідомо.
Від створення батальйону і до сьогодні комбатом батальйону “Крим” є Іса Акаєв. Він дав кілька інтерв’ю, наприклад зокрема виданню “Обозрєватєль” в травні 2016 року і в січні 2017-го телеканалу “112 Україна”.
Є ще один батальйон “Крим”, про оголошення якого оголосили представники Меджлісу кримських татар після транспортної блокади Криму в 2015 році.

Кожній державі треба свої патріоти, а не сусідів
Від часу анексії російська влада в Криму ініціювала кримінальні справи проти представників еліти кримських татар і кримчан, які підтримували Україну, які тривають до сьогодні, а декого відправили в тюрму і етапували в Росію. Також в Криму деколи ловлять і судять громадян України, які мали чи можуть мати стосунок до збройних сил і військової розвідки. Один із останніх прикладів був суд над колишнім учасником добровольчого батальйону Євгенієм Пановим в серпні 2016 року, яких із ще двома особами звинуватили в розвідувальній діяльності в на території Криму. З питань утримання цих людей комунікують омбудсмени України і Росії.



Текст підготований для Українського бюро ORF.

Коментарі