Жителі, підприємства і влада окупованого
Росією в березні 2014 року Кримський
півострів співпрацює з Україною в межах
санкцій, які практично унеможливлюють
рух продуктів
харчування і через
взаємні санкції ускладнюють рух інших
товарів і послуг.
Від офіційних джерел, тим не менше,
можна відкрито отримати дуже мало свіжої
інформації про теперішній стан торгівлі
і руху людей на межі України і Криму.
Разом, з тим, Крим сильно залежить від
постачання води, газу і електроенергії
з території України. Через обмеження
доступу Криму до тих ресурсів, які надає
йому Україна деякі активісти і люди із
військовим досвідом, здобутим часто
внаслідок окупації Криму і збройного
конфлікту на Сході України, стараються
змусити Росію повернути Україні
півострів.
Україна офіційно припинила товарообіг
з Кримом і він став непублічним
2016-й рік почався з взаємного ембарго на
ввезення продуктів харчування з України
в РФ і навпаки. Україна щодо Криму пішла
ще далі і заборонила
ввезення всіх продуктів, крім гуманітарної
допомоги і електроенергії. В той же час
почалися ще безрезультативні суди про
націоналізацію українських, зокрема
енергетичних, українських підприємств
в Криму. Після цього дані про рух товарів
з Кримом стало дуже складно отримувати
податкову, митну і прикордонну інформацію.
З нестачі інформації і правового статусу
підприємств виникають схеми для
махінацій. Чого лиш варта історія
з ПРАТ “Пласт”, пов’язаним
з опальним нардепом Олександра Онищенка
“ і “Чорноморнафтогазу”, яку розкопала
журналістка “Дзеркала тижня”, базована
в Криму Валентина Самар. біля Арабатської
Стрілки в Криму є шельфове родовище
Стрілкове. Там під час окупації Криму
висадили російські військові. Газ на
родовищі до окупації добувало державне
“Чороморнафтогаз”, яке під час окупації
віддали в газ в розробку фірмі Онищенка.
Підприємство видобуває газ, ніби-то для
України, а пералельно і для сховищ газу
в Криму. Угода про добування газу в
Україні є розірвана. Але, таке ж
підприємство, як Онищенкове зареєстроване
і в Криму. І воно добуває газ на вишках,
які формально належать Україні. Таких
історій є немало Бізнес знаходить як
оминати санкції і блокади у всіх сферах.
Цьому допомагають корупція і невизначеність
питань власності після анексії. Зокрема,
в Криму працюють
близько 97 українських кораблів, а
російські, не зважаючи на санкції
приходять в українські порти, ці ж і
інші кораблі приходять і обслуговуються
в портах Криму.
Адміністративний кордон з Кримом
фактично стає державним
Згідно з Вікіпедією,
До окупації АР Крим в 2014 охорону та
пропуск через державний кордон здійснювали
14 відділів прикордонної служби, які
входили до складу двох прикордонних
загонів. Для реагування на зміни
обстановки та завдань — використовувалися
2 відділи (тип «С», забезпечення дій на
воді) та три мобільні прикордонні
застави. Висвітлення надводної
обстановки в територіальному морі
здійснювали 35 постів технічного
спостереження, розташованих вздовж
узбережжя. Прикордонний контроль
здійснювався у 29 пунктах пропуску
(пунктах контролю), з яких за видами
сполучення: морських — 19, повітряних —
9, поромних — 1; за категоріями
перевезень: вантажопасажирських —
13, вантажних — 16.
У Херсонській області розташований
Херсонський
прикордонний загін, який
працює на 13 - пунктах пропуску, 5 - пунктах
контролю, 2 - контрольних пункти.
На межі з Кримом є два пункти пропуску
Чонгар, Чаплинка і Каланчак. Час від
часу на них стаються форс-мажори чи вони
закриваються через спецоперації Росії
на адмінмежі, як було тоді, коли арештували
Євгена Панова, про якого мова піде нижче,
або з волі України, коли, наприклад,
ремонтуються
лінії електропередач. Відповідно, час
від часу, з волі однієї зі сторін перетин
на якийсь час припиняється,
а потім відновлюється. На пунктах
пропуску з української і кримської
сторін від весни 2014 року працюють
повноцінні загони прикордонників.
Прикордонники, які працюють на межі з
Кримом, публікують інформацію про
порушення правил
перетину межі, але останнім часом нічого
надзвичайного вони не
повідомляють.
На
прикордонних пунктах, заводяться і
митники, які оподатковують
вантажі. До речі, податківці, які працювали
в Криму мали
можливість відновитися на роботі в
Херсоні.
У
відкритому доступі бракує
інформації про обсяг вантажів і мит,
які сплачуються при ввезенні і вивезенні
продукції, кількість і склад вантажів,
які в’їжджають і виїжджають в Україну,
рух людей, тому про це треба окремо
питати в митників і прикордонників, а
їм збирати інформацію, тому в підготовці
цього матеріалу таких даних я не знайшов.
Як Україна “звільняє” Крим
Найбільшою спробою обмеженням ресурсів,
які дає Україна Криму повернути його
Україні була так звана “Громадська
блокада Криму”. Вона тривала осінню-зимою
2015 року. Суть
події полягала в тому, що кількасот
активістів, представники тимчасово
переміщених осіб з Криму, а таких, за
останніми даними, зареєстровано
по Україні 22,81 тис осіб, а з ними і люди,
які воювали на Донбасі блокували рух
вантажів біля пунктів пропуску
прикордонників Чонгар, Чаплинка і
Каланчак, через які пропускають людей
і вантажі з України в окупований Крим.
На першому етапі блокади активісти не
пропускали товари з України в Крим,
мотивуючи це тим, що якщо Росія окупувала
Крим, то хай і годує, тих хто там під
окупацією залишився. Тоді, ще до
продуктового ембарго, говорили що Крим
отримує з України 40%
продуктів.
Уже в жовтні виступив чільний представник
кримських татар Мустафа Джемілєв, який
сказав, що треба від’єднати
Крим від постачання електроенергії з
України і оголосив що енергетична
блокада може початися з аварії на лінії
електропередач. Слова Джемілєва стали
дійсністю того ж місяця: вночі
на 20 жовтня біля Чонгару хтось підірвав
лінію електропередач
Каховське-Титан, яка веде на Крим.
Координатор громадянської блокади
Криму Ленур Іслямов сказав, що в Україні
багато вибухівки і це міг бути хто
завгодно, навіть не учасники блокади.
8 грудня постачальник електроенергії
в Україні “Укренерго” відновив
підірвані опори. Учасники
блокади не
позитивно сприйняли
відновлення лінії електропередач з
боку держави і пообіцяли створити
кримськотатарський батальйон, куди
мали ввійти 560
осіб, і який буде повертати
Крим Україні.
За час блокади Росія оголосила про
будівництво терміналів
скрапленого газу в Криму,
а потім і підводної лінію електропередач,
яка зменшила, але не відомо ще на скільки,
енергетичну залежність Криму від
України.
Після громадської блокади Криму
анонсувалося, що в батальйон, який має
звільняти Крим будуть готувати інструктори
які тренували полк Нацгвардії “Азов”.
20 червня 2016 року батальйон оголосив
про своє існування, але більше про нього
нічого не чули (контакти прес-служби
Азову були 063 628 54 44).
До блокади, у 2014 році, був створений
Добровольчий батальйон «Крим» як
добровольчий. В 2015 році він мав ввійти
до складу
Національної гвардії України, але так
і не ввійшов, довгий час був частиною
батальйону Дніпро (прес-служба 050 27
17 394). Основою батальйону є кримські
татари покинули Крим у зв'язку з анексією
півострова: “Метою батальйону є боротьба
за український Донбас і повернення
Криму під юрисдикцію України”, - йдеться
на офіційній Фейсбук-сторінці
батальйону. Чи ввійшов він в скад
батальйону, оголошеного Іслямовим, -
невідомо.
Від створення батальйону і до сьогодні
комбатом батальйону “Крим” є Іса
Акаєв. Він дав кілька
інтерв’ю, наприклад зокрема виданню
“Обозрєватєль”
в травні 2016 року і в січні 2017-го телеканалу
“112
Україна”.
Є ще один батальйон “Крим”, про оголошення
якого оголосили
представники Меджлісу кримських татар
після транспортної блокади Криму в 2015
році.
Кожній державі треба свої патріоти,
а не сусідів
Від часу анексії російська влада в Криму
ініціювала
кримінальні справи проти представників
еліти кримських татар і кримчан,
які підтримували Україну, які тривають
до сьогодні, а декого відправили в
тюрму і етапували в Росію.
Також в Криму деколи ловлять і судять
громадян України, які мали чи можуть
мати стосунок до збройних сил і військової
розвідки. Один із останніх прикладів
був суд над колишнім учасником
добровольчого батальйону Євгенієм
Пановим в серпні 2016 року, яких із ще
двома особами звинуватили
в розвідувальній діяльності в на
території Криму. З питань утримання цих
людей комунікують омбудсмени
України і Росії.
Текст підготований для Українського бюро ORF.
Коментарі
Дописати коментар