Як оцінюється бідність в Україні?

Текст про різні підходи до вимірювання бідності в Україні.

Статистична служба Організації об’єднаних націй фіксує два показники бідності в країнах-членах:

• міжнародний рівень бідності, який фіксує населення в кожній країні, що живе на менше, ніж 1,9 дол США (за паритетом купівельної спроможності) в день;
• національний рівень бідності – відображає частку населення, в кого доходи нижчі за зафіксований в законодавстві країни прожитковий мінімум.

Дані про Україну, як і про більшість країн світу, обмежуються 2013 роком. Вони не завжди є повними, наприклад, містять інформацію про частку  населення за національною межею бідності тільки за 2007-13 роки. Та все ж, за жодним з вказаних наборів даних ООН, в Україні ніколи не було більше 12,7% бідного населення (Графік 1).  За цими даними, на 2013 рік, в Україні менш ніж на 1,9 дол не жив жоден громадянин, а за національною межею бідності проживали тільки 8,4% населення.

Графік 1. Частка населення України, яке живе за національною і міжнародною межами бідності [Статистика ООН про рівень бідності за міжнародними і національними критеріями обчислення]

Уряд України аналізує бідність ще за кількома критеріями. Так існують досліджені дані про кількість населення, які жили за цими межами бідності в 2014-15 роках:

– відносна бідність (частка населення, яка витрачає менше ніж 75% медіанних сукупних витрат населення) в 2015 – 22,9%, в 2014 – 23,4%;

– крайньо бідне населення: 2015 – 9,9%, 2014 – 9,8%;

– рівень бідності за абсолютним критерієм (частки тих, хто живе менш ніж за прожитковий мінімум):  2015 – 6,4%, 2014 8,6%;

– населення, яке живе менш ніж за 5 дол в день у 2015 році було 2,2%, а в 2014-му – 1%.

Початково опубліковано на FactCheck.