Особливості здійснення революції в Харкові

В Харкові є кілька організованих груп людей, які намагаються протидіяти російській дезінформації і сепаратизму. Вони організовують мітинги, розмальовують стіни міста й дерева синьо-жовтими фарбами, охоронять місто і ведуть популярні групи про Майдан в соціальних мережах.

Організація мітингів харківськими активістами, як вони розказали, виглядає таким чином: спочатку тижня всі проукраїнські організації оголошують мітинг, піднімається навколо цього шум, організаторам погрожують що їх поб’ють, організація мітингу затихає, але в обумовлений день все одно виходять люди.

Місцем проведення мітингів є площа біля пам’ятника Шевченкові. Максимально, активістка сказала, що виходило 5 000 людей.

Під час мітингу дуже часто виходить так, що з’являються організовані групи, які б’ють протестуючих. В лікарнях на сьогодні, за інформацією активістів є не менше 100 людей із переломами і вогнепальними пораненнями.

 Хто протидіє мітингам за єдність України

Є агресивний й ідеологічний види протидії мітингам за єдність України в Харкові.

- Агресивний варіант виглядає, як розказала активістка так: Коли в Харкові відбуваються мітинги за єдність України, то часто бувають бійки. Б’ють представники часто люди, яких пов’язують Оплотом.

До того як бити проукраїнських активістів відбувається просочення агресивних людей в натовп.

Просочення, як розказала активістка, відбувається так: з трьох сторін в натовп вклинюються треновані люди і б’ють інших. Міліція є стоїть з четвертої сторони і переважно не втручається. Або буває коли сильно б’ються, то міліціонери стають між людьми. Не знаю що думають всі міліціонери Харкова про політику і найближче майбутнє, але один майор мені сказав, що міліціонери треба в кожній державі і за будь-якого розвитку подій в місті він на роботі залишиться.

До побиття уже готові ті, хто виходить на мітинги за єдність. Але все одно бояться бути битими.

- Ідеологічна протидія активістам, які виходять на акції в Харкові за єдність України відбувається двома шляхами. Перший - щоденні мітинги під правою рукою Леніна на площі Свободи в центрі міста з 12.00 і до заходу сонця. На цих мітингах завжди приходять люди із прапорами Харкова чи з символікою ГО Боротьба. В будні дні там стоїть до 50-ти людей.

Другий — впевненість в сумбурній сукупності таких тверджень:

1. В країні відбулася революція, яку здійснили фашисти. Вони привели до влади нових олігархів, які й оплачували революцію щоб знов добратися до влади.

2. Після Євромайдану в державі нічого крім олігархів при владі не помінялося.

3. Державі треба децентралізація, щоб більше коштів залишалося на місці в тих, хто їх заробляє.

4. Після розпаду СРСР розікрали всі виробництва і тепер держава мусить просити гроші в Заходу. А Заходу вигідно тримати Україну на таких умовах, тому що легше керувати голодними і бідними людьми.

5. Не можна було бити кандидата в президенти Царьова. Це незаконно.

6. Янукович не був поганим президентом. Він просто не мав досить сили волі зупинити фашистів в Києві, тому що він, за їх версією — шпана і сирота. Путін — інше діло. Він військовий. Він доведе справу до кінця.
P.S. для люстрації: я з липня 2012 по кінець квітня працював ботом на згадану тут "Боротьбу." З цим нічого не зробиш.

Текст початково опублікований на http://spilno.tv/