Початково опубліковано на Spilno.TV
Демократія і паркани
В Грудні 2014 мітинги під ВРУ «Кредитного Майдану» через ріст суми кредитів взятих в іноземній валюті збирають по кілька тисяч людей під час кожного засідання Парламенту. Але вони є протестами другої хвилі. Все почалося з людей, які весною, на початку падіння гривнідо 11-12 грн за долар, не могли забрати з банків свої депозити. Спочатку почали приходити вкладники «VAB-банку,” «Надра»-банку і «Банку Форум». Вони приходили до Адміністраці Президента на Банковій і до ВРУ. Бувало, що майже все подвір'я АП по кілька разів на тиждень було заповнене обманутими вкладниками.
До осені проблема вкладників помало вирішилася. Державний Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вкінці літа- на початку осені погодився повернути людям гроші, вкладені в вищеназвані й інші банки, якщо вкладення не перевищують 200 000 грн у повному обсязі і тим, в кого вклади перевищують, то по 200 тис. Про повернення грошей і точний перелік банків, які визнано неплатоспроможними і суму на сайті Фонду написано, що Фонд має 15,9 млрд грн на повернення вкладів і додано повний перелік банків, вкладникам яких повернуть гроші.
Не вирішеною залишається проблема тих, хто брав кредити у валюті. Найбільша проблема – за 10 років курс долара виріс в 3 рази. Через це мало хто може повернути кредити. Кредитори в серпні під АП зробили влеикий мітинг. Розгорнули наметове містечко. Всередині грудня цього року ходили під НБУ і мали переговори з профільними кмітетом Ради. Комітет пообіцяв, що буде звільнено голову НБУ Гонтарєву і зробить все щоби кредити люди могли виплачувати за тим курсом, який був на момент взяття кредиту. НБУ навіть почав готувати Меморандум про це. В ньому мали б вирішитися такі питання:
«1. Переведення суми заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, визначеними у пункті 4 цього Меморандуму, в гривню за курсом на день реструктуризації.
2. Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
3. Фіксацію процентної ставки суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;
4. Реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;
5. Визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;
6. За заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту класичною (стандартною)
7. Обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті. Забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);
8. Заборону відступлення права вимоги факторинговим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;
9. Створити Спеціальну комісію при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;
10. Правила проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму визначаються постановою Правління Національного банку України;
11. Меморандум вступає в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.
2. Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
3. Фіксацію процентної ставки суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;
4. Реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;
5. Визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;
6. За заявою позичальника замінити ануїтетну форму погашення кредиту класичною (стандартною)
7. Обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті. Забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);
8. Заборону відступлення права вимоги факторинговим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;
9. Створити Спеціальну комісію при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;
10. Правила проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму визначаються постановою Правління Національного банку України;
11. Меморандум вступає в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.
Текст Меморандуму після його підписання сторонами буде опубліковано на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.»
Але спосіб просування Меморандуму сподобався не всім, кого він зачіпає. Наприклад, Тетяна Руденко, Голова ГО «Кредитний Майдан» вважає, що положення про те, що кредити до першого січня 2014 року мають бути прощені, вигідно банкам і вони від цього нічого не втрачають. Юрист «Кредитного Майдану» Анатолій Башловка сказав, що меморандум, підписаний між банками, НБУ і громадськістю, але від банків його підписало тільки 3 банки із не менше 20-ти, запрошених на підписування з 163 учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Від громадськості Меморандум підписала громадська рада при НБУ. В повноваженнях репрезентатувати вкладників і кредиторів Башловка сумнівається.
Крім того, Меморандум є декларативним документом.
Учасники «Кредитного Майдану» запрошені на профільний комітет з банківських справ для розробки законопроектів щодо реструктуризації кредитів.
Тетяна Руденко і Світалана Мороз, ще одна юристка з «Кредитного Майдану», сказали що існує ряд законопроектів, які могли б полегшити виплату кредитів і вже закріпити законодавчо положення Меморандуму. Але вони не прийняті у ВРУ. Вони наголосили назаконопроекті 1558-1, надісланому для ознайомлення депутатам і розробленому в профільному комітеті за участі делегатів «Кредитного Майдану.» Позитивами його, зі слів Світлани Мороз, є реструктуризація кредитів на момент укладення договору. Процентна ставка кредиту повинна залишатися, такою, яка була на момент його укладення. Законопроект повинен встаногвити норму розірвання кредиту з передачею заставленого майна чи майна, на купівлю якого взято кредит. Світлана Мороз вважає, що було б справедливо кредитору, який не може платити, віддати куплене майно банкові і щоб він розпоряджався ним, так як йому зручно в законний спосіб.
Юлія Сало, інша активістка «Кредитного Майдану» сказала, що є ще один законопроект, важливий для відновлення довіри до банків і платоспроможності позичальників. Це законопроект 1531, який так само вже надісланий до ознайомлення депутатам. Сало сказала, що проти цього законопроекту виступає багато банкірів. В ньому просять створити державну комісію, до якої ввійшли би працівники громадськості. Ця коміся мала би первіряти законність процедури видання кредитів і організувала внесла всіх кредитів до єдиного реєстру.
Раніше, 1 липня ВРУ в першому читанні прийняла в першому читанні законопроект 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню», відомий в народі як «Закон Князевича», поданий народним депутатом, кандидатом юридичних наук, представника Президента у ВРУ. Цей законопроект містив позитивне правило віддавання іпотеки і позики позикодавцеві, відсрочку платежів, але був розкритикований активістами і юристами за положення, щодо реструктуризування кредитів на за курсом валюти на момент прийняття законопроекту і відсрочки за платежами за принципом виплати тільки відсотків, а потім вже самої суми кредиту.
Ще активісти просять мораторій на 2 роки на відчуження майна, але про існування такого закону, який би це їм дозволив не знають.
Етика і кредити
Часто кредитори-мітингувальними під ВРУ сприймаються як люди, які хочуть перестати сплачувати кредит.
Юлія Бляшек, активістка «Кредитного Майдану» із Запоріжжя, яка часто буває на мітингах під НБУ, а на мітингу під Кабміном в четвер, 18 грудня, її закинули через кордон міліції, каже що це не так. Вона брала валютний кредит, коли долар був по 5,05 грн. Хрущовка, яку вона купила в Запоріжжі, коштувала 12 000 грн. Зараз вона вже заплатила більше 300 тис. грн, але за наявними правилами повинна платити ще.
Юлія Бляшек про способи оформлення кредиту в 2000-х сказала, що є багато помилках в іпотечних кредитах, а ще Закони, за її словами передбачають відчуження молодіжних іпотечних кредитів з подальшим продажем, як вона повідомила «на Кіпр». Юлія Бляшек сказала, що тоді, коли вона брала кредит, то мало кому пропонували гривневі кредити. В банках казали що, валютні кредити будуть краще підходити під зарплату в Україні.
А. Башловака зазначив, що низка законів, які пропонують активісти «Кредитного Майдану», стосується не тільки валютних кредитів.
Так само залишається законодавчо неврегульованою проблема з колекторськими компаніями. В Україні і Росії буває, що банки продають кредити під 10-20-30% суми. А потім, позичальникам дзвонять з колекторської фірми і спочатку попередженнями, а потім погрозами вибивають гроші.
«Коли людина брала кредит у валюті, то відбулося шахрайство, людям не пояснили про ризики» - повідомив Башловка.
Кредити, які непомірно ростуть через курс валюти зачіпають позичальників, які перестають бути платоспроможними. Анатолій Башловка повідомив, що коли людям з 2005 по 2010 давали кредити у валюті, то відбулося шахрайство, так як людям не пояснили про пов’язані з цим ризики. Ще важливим моментом, на який звернув увагу Башловка є факти, які на його думку, доходять до маразму: «Банк забирає предмет застави, а потім ще продовжує збирати кредит. Банки, багато років в Україні подавалися як священна корова, яку не можна чіпати, і через це банки знахабніли. Також існує ароблема передачі інформації про кредит колекторським компаніям, яку продають за 10-20-30% суми позики».
26 грудня, якби відбулося засідання ВРУ, то на нього мала б прийти Голова НБУ Валерія Гонтарєва і розказати про діяльність Нацбанку в умовах падіння кризи й проблем кредиторів і вкладників. На сайті НБУ було написано, що Гонтарєва прийде. Кредитний Майдан чекає її вже 2 тижні, як сказали активісти і їм пообіцяв банківський комітет НБУ. Але ВРУ перенесла засідання на неділю 28-ме. Чи прийде на нього Гонтарєва і скільки збереться під ВРУ людей, який у них буде настрій, тільки тоді й буде видно.
Коментарі
Дописати коментар