Як кримінальний кодекс дозволяє не доводити кримінальні справи докінця

Для затягування слідства і судового розгляду фігуранти кримінальних справ в Україні часто використовують переховування від слідства, а також затягування розгляду справи в суді через процесуальні моменти. Слідство і суди також затягуються через відсутність адвоката, свідків чи прокурора, невчасне довезення потерпілого в суд через технічні проблеми чи брак бензину.

У статті розглянуті факти ухилення від кримінального у резонансних корупційних і кримінальних справах від початку 2015 року початку 2017 року.

Зображення politeka

Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає процедури затримання осіб, проведення досудового слідства, отримання доказів і судового засідання. Закон є закон, відповідно всі ці процедури мають відбуватися у відповідності до його букви. Людина є людина і вона знаходить в законі і процедурах способи ухилитися від правосуддя чи відтягнути відповідальність.

Тим не менше, законодавство визначає терміни, за які має відбутися слідство, визначає тривалість судового розгляду справи розумними термінами, який визначається статтею 318 Кримінально-процесуального кодексу. Але положення статті не визначають терміни слідства. У ст 28 КПК є критерії “розумних термінів”, які визначаються складністю судового провадження, поведінка учасників кримінального провадження і спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно, як показало нещодавнє дослідження правозахисної організації “Фундація “Відкритий діалог”, у 2014 році близько 7% кримінальних справ в Україні розглядалися більше 6 місяців без пояснення того чи ведеться слідство із дотриманням статті 28 Кримінально-процесуального кодексу, яка роз’яснює що таке розумні строки виконання процесуальних дій.

FactCheck проаналізував способи ухилення від кримінального провадження на прикладі резонансних кримінальних справ протягом останніх 3 років. Особи, за яких беруться правоохоронні органи найчастіше уникають відповідальності через:

- затягування криміналього провадження і втеча закордон, публічно мотивована недовірої до судової системи України;

- проблеми зі здоров'ям;

- інші процесуальні, або юридично обгрунтовані причини.

Затягування судового розгляду кримінальної справи і втеча закордон через недовіру судовій системі України

Особи, проти яких відкривають кримінальні справи, коли вдається, тікають за межі України, не співпрацюють зі слідством і судом, а критикують ненадійність правоохоронної системи України.

Після подій Євромайдану правоохоронні органи почали кримінальні провадження проти представників влади України в 2010-на початку 2014 років. Зокрема, як повідомили "Центру протидії корупції" у Генпрокуратурі, кримінальні справи відкрили проти:

- Президента України в 2010 – на початку 2014 рр Віктора Януковича.

- Прем'єр-міністра в той період Миколи Азарова.

- Голови Адміністрації Президента Андрія Клюєва

- Генпрокурора Віктора Пшонки

- Секретаря Ради нацональної безпеки та оборони Раїси Богатирьової.

- Міністра внутрішнії справ Віталія Захарченка, палива і енергетики Едуарда Ставицького, доходів і зборів Олександра Клименка, фінансів Юрія Колобова.

Всі ці особи втекли за кордон. Наприклад, Віктор Янукович з сином Віктором, Микола Азаров, Віталій Захарченко і Віктор Пшонка поїхали до Росії. Звідти вони звинувачують українську систему правосуддя в тому, що вона політично мотивовано веде проти них слідство, а нова влада розвалює країну. Яскравим прикладом такої крити є керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Андрій Портнов. Він постійно жаліється на Facebook що українська влада, зокрема і судова, діє неправомірно. Разом із Портновим активне життя у соцмережах ведуть Олександр Клименко, Микола Азаров і екс-гдава Нацбанку Сергій Арбузов.

Екс-міністр палива і енергетики Едуард Ставицький навіть отримав громадянство Ізраїлю. З Ізраїлю Ставицький жаліється, що на нього тиснуть щоб використати у боротьбі за посаду Генпрокурора, і справи проти нього політично мотивовані.

З цих осіб слідчими найактивніше ведеться справа екс-президента Віктора Януковича. Від кінця літа 2015 Генпрокуратура запрошує Януковича на допит. Але він не вдється, тому що Янукович не перебуває в Україні. Тому, з весни 2016 року працівники Генеральної прокуратури хочуть допитати Віктора Януквича у форматі відеоконференції. Для цього В.Янукович мав би з'явитися в консульство України в Москві чи Ростові-на-Дону для посвідчення особи. Але, адвокат Віктора Януковича Віталій Сердюк вважає, що під час допиту щось може загрожувати життю Віктора Януковича, а правові інститути після того, як Віктор Янукович покинув Україну перестали працювати.

Крім представників виконавчої влади "попереднього режиму" за кордон поїхав брат останнього глави Адміністрації Президента Віктора Януковича Сергій Клюєв, який був народним депутатом у "постреволюційному" VIIІ скликанні. Клюєв зник після зняття з нього недоторканності на початку червня 2015 року, хоча мав ходити на допити в Генпрокуратуру.

Більше ніж через рік Верховна Рада зняла недоторканність із ще одного депутата Олександра Онищенка. І він теж втік закордон. З-за кордону Олександр Онищенко критикує владу України, яка ніби-то сфабрикувала справи щодо фіктивних договорів з видобутнку газу, в причетності до укладення яких його звинувачують, а також стверджує, що збирається взяти участь в літніх Олімпійських іграх, які відбудуться у Бразилії.

Проблеми зі здоров'ям після контакту зі слідчими

Проблеми зі здоров'ям у осіб, якими зацікавилися правоохоронні органи стаються на етапі коли ведеться слідство і коли справа розглядається в суді, а можуть і супроводжувати правосуддя на цих двох етапах.

Згідно з статтею 138 КПК проблеми зі здоров’ям є поважною причиною, щоб не з’являтися на суд. Але, це не єдиний спосіб затягування слідства і судового процесу, який є в Україні.

В грудні 2014 року правоохоронці зайнялися державним підприємством "Укрспирт". Керівника держпідприємства Михайла Лабутіна звинуватили у відмиванні грошей і несплаті податків. Михайло Лабутін ліг в лікарню, йому, ніби-то, зробили шунтування серця. На насупний день після операції він оголосив, що дасть прес-конференцію. Але, замість прес-конференції Михайла Лабутіна вивезли люди у військовій формі, які до того охороняли лікарню. Після цього була прес-конференція, на якій оголосили, що Лабутіна взяв під опідку добровольчий батальйон "Айдар". На насупний день після цього Михайло Лабутін оголосив те ж саме і зник до сьогодні з поля зору і зависла його справа.

Всередині вересня 2015 року Верховна Рада України зняла недоторканність із нардепа Ігоря Мосійчука. Його звинуватили в збиранні хабарів на діяльність "Радикальної партії Олега Ляшка". Мосійчука арештували в приміщенні парламенту, повези в слідчий ізолятор СБУ. І там в нього почилися проблеми зі здоров'ям. Відкрилася виразка, нардпепа забрали в реанімацію, повернули в СІЗО, нардепа захищав сліпий адвокат, для якого не переклали на шрифт Брайля матеріали справи... За час слідства і судів політик істостно схуд. Через хвороби і процесуальні моменти відтягувалися і розтягувалися судові засідання. А потім Верховний суд визнав незаконним притягнення до кримінальної відповідальності Ігоря Мосійчука.

На початку листопада 2015 року слідчі СБУ і Генпрокуратури зайнялися екс-заступником голови Дніпропетровської ОДА Геннадієм Корбаном. До того Корбан встиг створити партію "УКРОП" і позмагатися на виборах народних депутатів у Чернігові. Геннадія Корбана звинуватили у викраденні начальника управління земельних відносин, а нині нардепа від Блоку Петра Порошенка, Сергія Рудика і організації відмивання грошей під виглядом багодійного фонду, який займався допомогою бійцям, які брали участь в антитерористичній операції на сході України. Спочатку Корбану обрали запобіжний захід у формі домашнього арешту. Під час цього запобіжного заходу на здоров'я Геннадій Корбан публічно не нарікав. Пізніше запобіжний захід змінили на тримання під вартою, тоді ж почалися судові засідання щодо суті справ і в Геннадія Корбана почалися проблеми з серцем. Через них засідання суду переривалися. Про проблеми зі здоров'ям у Геннадія Корбана були однією з топ-тем в інформпросторі аж доки він не примирився із Сергієм Рудиком, передав посаду голови політради Денисові Борисенкові, а потім Тарасу Батенкові, відійшов від активної політичної діяльності поза Facebook.

Проблеми зі здоров'ям почалися і в ключових учасників "газової справи", через яку почалися проблеми із законом у Олександра Онищенка. Наприклад, у фігуранта цієї справи Валерія Постного почалися проблеми зі здоров'ям на суді після того, як його арештували після того, як він вніс заставу і вийшов 22 липня із СІЗО. На виході із СІЗО Валерія Постного і ще одного фігуранта цієї справи Олега Рябошапку арештували і почалося нове коло судів. На цих судах Валерій Постний лежить в лікарняній каталці, на суд його возять медики в супроводі спецназу Національного антикорупційного бюро. Натомість, суд і НАБУ мають результати медичної експертизи, які вказують, що ніщо не заважає Валерію Постному нормально відвідувати суди.

Вигідно не пам'ятати

Є ще один спосіб уникати чи відтягувати відповідальність, який можна використовувати, коли справа доходить до допитів — можна мовчати і нічого не пам’ятати. Таку тактику вибрав під час заочного допиту екс-президент Віктор Янукович і екс-глава фіскальної служби Роман Насіров.

Справа затягується із багатьох причин

У кримінальних справах в Україні часто комбінуються кілька процедурних і суб'єктивних факторів які розтягують розгляд справ, а прогалини в законах дозволяють це робити.

25 квітня 2015 року перед засіданням Кабінету Міністрів України правоохоронці арештували Голову Державної служби з Надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського і його заступника Василя Стоєцького. У цій справі судові засідання затягуються через те, що свідки і потерпілі не з'являються на суд, або ж суддя іде у відпустку.

Меру Харкова Геннадію Кернесу 13 березня 2014 року оголосили підозру у викраданні людей, які підтримували Євромайдан. За місяць з половиною після цього Геннаія Кернеса поранили невідомі, коли він катався на велосипеді. Лікарі сказали, що життєво необхідні органи в мера Харкова куля не зачепила. Але, після цього Геннадій Кернес на людях з'являється тільки в інвалідному візку. Також на інвалідному візку відвідує суди в Полтаві, де розглядають його справу. Але, розгляд справи затягується через процедурні моменти. Час від часу сторона захисту Г.Кернеса просить перенести засідання, тому що не встигла ознайомитися з матеріалами справи, або не з'явились на суд представники обвинувачення чи захисту.

3 жовтня 2014 року з-під домашнього арешту втік звинувачений в участі в розстрілах під час Євромайдану командир роти спецзагону "Беркут" Дмитро Садовник. До того Садовника відпустили з-під варти під домашній арешт.

Тоді ж, коли зняли недоторканність із Сергія Клюєва зняли недоторканність із першого комбата добровольчого батальйону "Айдар", народного депутата Сергія Мельничука. Його звинуватили в організації збройного угрупування, яке відбирало в осіб і підприємців майно. За більше ніж рік, поки йде ця справа відбулося кілька засідань суду, які ні до чого ще не привели.

Крім того запобіжні заходи, як-от домашній арешт і тримання під вартою, які обираються учаникам резонансних кримінальних справ часто мають скінченні терміни:

- частиною 6 статті 181 Кримінально-процесуального кодексу визначається максимальний термін переуквання особи під домашнім арештом 2 місяці.

- частини 3 і 4 статті 183 КПК визначають, що особі, яку взяли під варту суд повинен призначити і заставу. Суд може не призначати заставу крім випадків, коли особа вчинила насильство чи злочин із погрозою його застосування, підозрюється у вбивстві людини, уже виходила з-під варти під заставу і порушувала умови перебування на волі.

Відповідно, якщо один запобіжний захід закінчився і суд не обрав іншого, особа формально має право вийти на волю чи тікати. Так зробив колишній начальник Нацполіції Вінницької області Антон Шевцов, якого звинуватили у сепаратизмі, коли він працював у окупованому Росією Криму і брав участь заходах, які організовували росіяни. Під час суду Шевцов також хворів, а після того, як його запобіжний захід з тримання під вартою добіг кінця зник.

Від листопада 2015 року в Україні є ще один стимул затягувати суд – так званий закон Надії Савченко. За цим законом день перебування у слідчому ізоляторі зараховується як два дні позбавлення волі після оголошення вироку. Відповідно, затягуваня кримінального провадження може скоротити в два рази тюремний срок.