Текст готувався для FactCheck. Після критики і модифікацій він вийшов там під назвою "Вадим Рабинович перебільшив потужність економіки Польщі в порівнянні з ЄС"
30
серпня в ефірі телеканалу NewsOne народний
депутат від “Опозиційного блоку” Вадим
Рабинович заявив:
“Польша, вы прекрасно помните 20 лет
назад нищую Польшу, которая приезжала
в Украину покупать еду. Сегодня ето
локомотив европейской економики, а мы
сегодня 800 тис молодых людей отправили
к ним на работу в хайтек” (17.57)
ВЕРДИКТ:
БЕЗ ВЕРДИКТУ
СУТЬ ПИТАННЯ
СУТЬ ПИТАННЯ
Польща
після другої світової війни ввійшла
до складу країн, які будували планову
економіку і соціалізм. До
цих країн на
Європейському континенті також
входили
республіки колишнього Радянського
Союзу, Югославії і Чехословаччини, а
також Угорщина і Німецька демократична
республіка. При
плановій економіці
робився наголос на розвиток державного
сектору економіки у промисловості,
аграрного секторі економіки і
недооцінювалася роль сфери послуг.
Від
кінця 1980-х-початку 1990-х років всі держави,
які виникли після краху централізованої
моделі управління економікою і ресурсами,
оголосили курс на будівництво ринкової
економіки. В ринковій економіці, яку
почали будувати ці країни із 1970-х років
почала бурхливо розвиватися недооцінювана
в плановій економіці сфера послуг.
Серед
держав, які виникли після розпаду
соціалістичного блоку країн не
всі навіть за чверть століття після
розпаду планової економіки змогли
перейти до ринку. Найуспішнішим прикладом
влиття в ринкову економіку із цих країн
стала Німецька демократична республіка,
яка після падіння Берлінського муру в
листопаді 1989 року приєднання Німецької
демократичної республіки до Федеративної
республіки Німеччина. Об’єднання
Німеччини не спричинило великих проблем
із економікою ФРН, і, як свідчать
дані Світового банку, нова держава
продовжила стабільно розвиватися і на
станом 2015 рік була четвертою
державою
в світі з обсягом ВВП.
Згодом
після проведення успішних ринкових
реформ і приватизації державних
підприємств до країн із ринковою
економікою приєдналася Польща.
Натомість,
Україна навіть в 2016 році мляво продовжує
робити ринкові реформи і приватизацію,
але це не приводить до яскравих наслідків
і відображається на статистиці. Для
прикладу, порівняно з Німеччиною, Україна
у 2015р була 63-ю країною в світі за обсягом
ВВП, а Польща — 24-ю. На сьогодні Німеччина
вважається класичною країною із
постіндустріальною економікою і великою
часткою сфери послуг у ВВП.
Польща
і Німеччина входять до Європейського
Союзу. Німеччина вважається однією із
країн засновниць ЄС, а Польща досягла
таких макроекономічних показників, що
її
прийняли
в
ЄС у 2004 році. Станом на 2015 рік, за обсягом
ВВП Польща перебуває на восьмому місці
у Європейському Союзі, а Німеччина —
на першому (Графік 1). Натомість,
Україна змогла остаточно погодити
загальний план вступу України в ЄС аж
за 10 років після вступу Польщі в ЄС і
від 1991 року постійно відстає
від Польщі за ростом економіки.
(Код
для вставлення графіку на сайт в .html :
<iframe
src="http://data.worldbank.org/share/widget?end=2015&indicators=NY.GDP.MKTP.CD&locations=DE-UA-PL-EU&start=1989"
width='600' height='400' frameBorder='0' scrolling="no" />
)
За
обсягом ВВП на душу населення станом
на 2015 рік Україна займає
107 місце в
світі,
в той час
як Польща 45-е, а Німеччина 14-е. У 2015 році
ВВП на душу в Україні був 7,91
тис дол, в Польщі 26,13 тис дол, а Німеччини
47,27 тис дол. Для порівняння, у 1991 році
ВВП на
душу
в Україні був 5,9 тис дол, 6,00 тис дол — в
Польщі, а в об’єднаній Німеччині 21,2 тис
дол (Графік 2).
ДОКАЗИ
І АРГУМЕНТИ
На
момент розпаду “соціалістичного блоку
країн”, як свідчать дані
Світового банку,
Польща і Україна мали подібні стартові
умови: схожий обсяг ВВП країни і на душу
населення, а також схожі частки аграрного
сектору, промисловості і сфери послуг
у ВВП (Таблиця 1). Правда, Польща, чомусь,
почала ділитися частиною цих даних зі
Світовим банком тільки з 1995 року і
неможливо встановити вагу трьох сфер
економіки у ВВП цих країн.
Але,
в 2004 році, на момент вступу Польщі до
ЄС, вона переганяла Україну за показниками
ВВП таким чином:
-
обсяг ВВП в 3,9 разів;
-
ВВП на душу населення 9,12 разів.
Із
2004 до 2015 відрив у ВВП Польщі від України
виглядав так:
- за обсягом ВВП Польща перегнала Україну в 5,2 разів;
- за обсягом ВВП Польща перегнала Україну в 5,2 разів;
-
а за ВВП на душу населення — 5,92 разів.
Таблиця
1. Ключові макроекономічні показники
Польщі, України і Німеччини у 1991-2015 роках
[Джерело: FactCheck
за даними Світового
банку].
|
1991
|
1995
|
2004
|
2015
|
||||||||
Польща
|
Україна
|
Німеччина
|
Польща
|
Україна
|
Німеччина
|
Польща
|
Україна
|
Німеччина
|
Польща
|
Україна
|
Німеччина
|
|
ВВП
(мрд дол)
|
83,86
|
77,46
|
1
862
|
139,41
|
48,21
|
2
592
|
253,53
|
64,86
|
2
819
|
474,78
|
90,61
|
3
356
|
ВВП
на душу (тис дол)
|
2,19
|
1,49
|
22,20
|
3610
|
0,94
|
31,7
|
12,5
|
1,37
|
41,20
|
12,5
|
2,11
|
41,20
|
Частка
аргарного виробництва у ВВП (%)
|
|
22,8
|
1,17
|
5,29
|
15,4
|
1,04
|
3,7
|
11,9
|
1
|
2,78
|
14
|
0,55
|
Частка
промисловості у ВВП (%)
|
|
50,5
|
36,9
|
37,4
|
47,5
|
32,9
|
32,4
|
35,9
|
29,4
|
33,5
|
25,9
|
30,4
|
Частка
сфери послуг у ВВП (%)
|
|
26,7
|
61,9
|
57,3
|
41,9
|
66
|
63,9
|
52,2
|
69,6
|
63,7
|
60,1
|
69
|
Такий
відрив в розвитку Польщі від України
після краху планової економіки можна
пояснити успішними і категоричними
економічними реформами, а також ефективною
і чесною приватизацією державних
підприємств. Ці фактори FactCeck уже
аналізував у матеріалі
“За
всі роки незалежності Україна продала
менше 3% об’єктів державної власності”.
Натомість, в Україні попри номінально
проголошений курс на будівництво
ринкової економіки часто бракувало
єдиного бачення напрямку реформ і волі
їх втілювати. Крім того, в Україні все
ще нема консенсусу щодо необхідності
приватизації державних підприємств, а
проведення приватизації в 2014-16 роках
ускладнюється економічною ситуацією
і збройним конфліктом на Сході України.
Тим
часом, Польща після відродження
незалежності і до вступу в ЄС у 2004 році
звела частку аграрного виробництва,
промисловості і сфери послуг у ВВП до
показників, властивих постіндустріальним
країнам (Таблиця 1):
-
у 2004 частка аграрної сфери у ВВП Польщі
була 3,7%, в Німеччині 1%, а в Україні —
11,9%;
-
у Польщі частка промисловості ВВП у ВВП
у 2014 році становила 32,4%, а у постіндустріальній
Німеччині 29,4%. Для порівняння, частка
промисловості У ВВП України була 35,9%;
-
частка сфери послуг у ВВП Польщі в 2004
році була 63,9%, а в Німеччині — 69,6%. Частка
сфери послуг у ВВП України становить
60,1.
За
11 років після вступу в ЄС Польща стала
ще більш постіндустріальною:
- частка аграрного виробництва у ВВП Польщі у 2015 році, порівняно із 2004 зменшилася на 0,9% до 2,78;
- частка аграрного виробництва у ВВП Польщі у 2015 році, порівняно із 2004 зменшилася на 0,9% до 2,78;
-
частка промисловості у ВВП Польщі
виросла на 1,1%;
-
вага частки сфери послуг у ВВП Польщі
піднялася на 3,6% і сягнула і 63,7%.
Схожа
динаміка зміни часток трьох секторів
з 2004 по 2015 роки спостерігалася і у
постіндустріальній Німеччині:
-
частка аграрного виробництва у ВВП за
вказаний період упала майже вдвічі —
до 0,45%;
-
частка промисловості — виросла на 1% до
30,4%;
-
частка сфери послуг у ВВП з 2004 по 2015
зменшилася на 0,9%.
Натомість,
в Україні за це період на 2,9% збільшилася
частка аграрної сфери у ВВП, на 10% впала
частка промисловості і на зросла 7,9%
частка сфери послуг.
Ринкові
реформи і вступ до ЄС мали наслідком
те, що умови для розвитку бізнесу в
Польщі стали сприятливішими, ніж в
Україні. Наприклад, за показниками
рейтингу умов ведення бізнесу
DoingBusiness,
Польща у 2015 році займала 25 місце серед
189 аналізованих країн, Німеччина —
15-те, а Україна — 83-тє.
До
сфери послуг належить і робота
програмістів. На жаль, на сьогодні, нема
даних про кількість працівників ІТ
сфери з України, які виїхали до Польщі
чи хоча б в Європу. Хоча в квітні 2016 року
видання Ukraine Digital News i консалтингова
компанія Aventures у квітні 2016 року опублікували
звіт, в якому відзначили,
що в Україні є більше 900 тис працівників
ІТ-сфери. Якщо, припустити, що 800 тис з
них переїхали працювати в Польщу то це
б спричинило великий дефіцит ІТ-спеціалістів
на ринку праці України. За даними
експертів в Україні закордоном навчаються
близько 47 тис осіб.
Коментарі
Дописати коментар