Ліберальне розуміння концептів "блядні" і "татьби"

Безпека. Вона є одним із базових цінностей для спокою і нормального існування будь-якої системи цінностей. Пропоную переконатися в цьому на прикладах з "Моління" Данила Заточника. 

Пригадую, як на другому курсі на "Історії української політичної думки" я сміявся із слова "блядня" і невпопад козиряв ним на семінарі. Я не зовсім розумів, що це наслідок порушення базової потреби безпеки і їжі, можливості гідної реалізації існування...
У Молінні Данила Заточника три рази зустрічається слово "блядня". У всіх цих випадках очевидно, що воно вжите для того щоб підкреслити загрозу від самовпевненості й керування державою заради свого інтересу.
Перерахуймо випадки вживання слова "блядня":

1. "Не лгалъ бо ми Ростиславъ князь: лЂпше бы ми смерть, ниже Курское княжение; тако же и мужеви: лЂпше смерть, ниже продолженъ животъ в нищети. Яко же бо Соломонъ рече: ни богатества ми, ни убожества, господи, не даи же ми: аще ли буду богатъ — гордость восприиму, аще ли буду убогъ — помышляю на татбу и на разбои, а жены на блядню."
2. "Или ми речеши: от безумиа ми еси молвилъ. То не видал есмь неба полъстяна, ни звиздъ лутовяных, ни безумнаго, мудрость глаголющь. Или ми речеши: сългалъ еси аки песъ. Добра бо пса князи и бояре любят. Или ми речеши: сългалъ еси аки тать. Аще бых украсти умЂлъ, то толко бых к тобЂ не скорбилъ. ДЂвиця бо погубляеть красу свою бляднею, а мужь свое мужество татбою."
3. "Господине мои! То не море топить корабли, но вЂтри; не огнь творить ражежение желЂзу, но надымание мЂшное; тако же и князь не самъ впадаеть въ вещь, но думци вводять. 3 добрымъ бо думцею думая, князь высока стола добудеть, а с лихимъ думцею думая, меншего лишенъ будеть.                                                                                         Глаголеть бо в мирскых притчах: не скотъ въ скотЂх коза; ни звЂрь въ звЂрех ожь; ни рыба въ рыбах ракъ; ни потка въ потках нетопырь; не мужь в мужех, иже кимъ своя жена владЂеть; не жена в женах, иже от своего мужа блядеть; не робота в роботах под жонками повозъ возити. ДивнЂи дива, иже кто жену поимаеть злобразну прибытка дЂля."

Що означає сьогодні слово "блядь"? Воно трактується як "повія", тобто жінка яка продає своє тіло по добрій волі. У "Молінні..." воно має більше примусовий характер. Жінки змушені займатися цим(їх можуть навіть ґвалтувати в сім’ї чоловіки) через самодурство володаря.
У тексті можна знайти ще багато повчань, які спираються на уявлення про гідність людини в державі, пов’язані із врядуванням на користь, а не за рахунок людей.

Так-от, хіба не стосується перша цитата сьогоднішніх реалій, як і  вчорашніх чи позавчорашніх чи реалій кам’яного віку? Хіба не можна цим пояснити що люди їдуть закордон, а хтось ув’язується у не свої війни? А причиною можна вважати всього-на-всього негідне існування і відсутність вміння берегти безпеку.
Друга цитата стосується ролі керівників. Їх авторитетності і того ж вміння забезпечити безпеку для людей.
Третя цитата незабезпечення прав як наслідок самодурства і пихатості, яке призводить до приниження людської гідності.
У Жижека і постмодерністів, майже будь-який факт може допомогти створити новий опис дійсності. Даний текст, можливо теж(разом із правильним прочитанням "Моління...") може це зробити. Його, наприклад можна надіслати Президентові як аналітичну записку під назвою: "Залучення до втілення реформ компетентних людей з метою зберегти безпеку і гідність громадян".